Скибо Галина Григорівна, доктор біологічних наук, професорМайстренко Анастасія Михайлівна2024-07-092024-07-092016https://repository.biph.kiev.ua/handle/123456789/34Забуга О. Г. Вплив обмеження харчування в період розвитку на параметри життєздатності та тривалість життя Drosophila melanogaster – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2016.Дисертація присвячена дослідженню змін тривалості життя Drosophila melanogaster внаслідок обмеження харчування на стадії розвитку. Показано, що у личинок, яких утримували у поживному субстраті із вмістом харчових компонентів менше 60 %, наявне істотне збільшення тривалості розвитку, а за концентрацій 10 і 21 20 % − суттєве збільшення смертності на преімагінальній стадії. Підвищення стійкості до стресу харчової депривації зафіксовано у самців, вирощених у поживному середовищі із 50 % харчових компонентів. Виявлено достовірне зниження фертильності самиць, яких утримували на етапі розвитку у "неповноцінному" поживному субстраті. Обмеження харчування на стадії личинки викликало збільшення середньої та максимальної тривалості життя самців, проте, не самиць. Застосування перед схрещуванням 13-тигодинної харчової депривації в особин жіночої статі (але не самців) призвів до подовження життя їхніх нащадків-самиць. Значуще збільшення транскрипції генів InR та dSir2 виявлене у личинок D. melanogaster при розвитку за умов 20%-го вмісту харчових компонентів у поживному субстраті порівняно з контролем. У дорослому віці зафіксовано підвищення рівня експресії одного дослідженого гену – InR тільки у самців плодових мушок. Виявлено збільшення активності СОД і каталази в особин чоловічої статі, після розвитку за умов 50%-го обмеження харчування. Зменшення рівня накопичення кінцевих продуктів глікозилювання зафіксовано у всіх 20-тидобових дрозофіл, які розвивались у поживному субстраті із вмістом 50 % компонентів харчування. Можна припустити, що виявлені на молекулярному та біохімічному рівнях зміни пояснюються довгостроковими епігенетичними модифікаціями, які виникають внаслідок обмеження харчування на стадії розвитку та сприяють збільшенню тривалості життя імаго D. melanogaster.обмеження харчуванняDrosophila melanogasterстадія розвиткутривалість життяепігенетичні механізмипов’язані зі старінням гениантиоксиданті ферментиThesis