На здобуття ступеня доктора філософії

Permanent URI for this collection

https://repository.biph.kiev.ua/handle/123456789/2

Browse

Browsing На здобуття ступеня доктора філософії by Subject "NO"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вивчення ролі PPAR-gamma в регуляції ендотелійзалежних реакція аорти щура в нормі та при діабеті 2 типу
    (2024) Меженський Олег Русланович; Філіпов Ігор Борисович, к.б.н., ст. досл.
    Дисертація присвячена дослідженню ендотелійзалежного розслаблення грудної аорти щура, впливом PPAR-γ на цей процес, змінам компонентів ендотелійзалежного розслаблення у моделі діабету 2 типу, неспецифічним ефектам лігандів PPAR-γ та просторовим відмінностям у ендотелійзалежних реакціях між проксимальною та дистальною частинами аорти щура. В ході дослідження використовувалися наступні методи: тензитометрія, докінг, РНК-секвенування, експериментальна модель діабету 2 типу. Вперше був показаний методом аналізу даних РНК секвенування градієнт диференційної експресії та функціональний градієнт для калієвих каналів вхідного випрямлення, потенціалзалежних кальцієвих каналів L типу, тубуліну та елементів м’язового комплексу між проксимальною та дистальною частиною грудної аорти, що поглиблює розуміння особливостей функціонування аорти та дозволяє краще контролювати варіацію в експериментальних даних у дослідженнях судинної системи. Було визначено внески ендотелійзалежного гіперполяризуючого фактору (EDHF), нітроген II оксиду (NO), TRPV4-каналу, простаноїдів та неадренаргічне нелохінергічне ендотелійзалежне розслаблення сегментів аорти щура в нормі. Також було показано, співвідношення внесків кальцій-залежних калієвих каналів проміжної та малої провідності, у TPRV4 ендотелійзалежне розслаблення. Було показано, що дія агоніста PPAR-γ – росіглітазону не впливала на EDHF, а була пов’язана зі збільшенням внесків NO, простаноїдів, TRPV4-каналів у ендотелійзалежне розслаблення. Окрім того, вперше було визначено, що ефект росіглітазону, найімовірніше, пов’язаний з прямим впливом на розчину цитоплазматичну гуанілатциклазу, що може пояснити ефекти лігандів PPAR-γ на серцево-судину систему. Дослідження внесків компонентів ендотелійзалежного розслаблення у експериментальній моделі діабету 2 типу у щурів показали, що внесок EDHF суттєво знижується, а внесок NO та простаноїдів зростають. Вперше було показано, що у діабеті 2 типу TRPV4-залежне розслаблення підсилюється і збільшується внесок кальційзалежних калієвих каналів малої провідності у це розслаблення. Також, росіглітазон в нормі і за умов діабету 2 типу посилював ефекти NO, простаноїдів та TRPV4-каналів у ендотелійзалежне розслаблення сегментів грудної аорти щурів. Методом молекулярного докінгу була вперше показана здатність росіглітазону неспецифічно зв’язуватися з двопородоменими калієвими каналами TWIK та TRAAK мембрани ГМК аорти, а також з розчинною гуанілатциклазою.