Нові підходи до корекції розладів адренокортикальної та репродуктивної систем щурів за умов змін режиму освітлення
| dc.contributor.advisor | Комісова Тетяна Євгенівна, кандидат біологічних наук, професор кафедри анатомії і фізіології людини, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди | |
| dc.contributor.author | Мамотенко Алла Віталіївна | |
| dc.date.accessioned | 2024-07-22T09:06:39Z | |
| dc.date.available | 2024-07-22T09:06:39Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.description | Мамотенко А.В. Нові підходи до корекції розладів адренокортикальної та репродуктивної систем щурів за умов змін режиму освітлення Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 фізіологія людини і тварин. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, 2021. | |
| dc.description.abstract | Дисертація присвячена розв’язанню актуальної проблеми сучасної фізіології встановленню причинних наслідків деструктивного впливу довготривалих змін режиму освітлення на адренокортикальну і репродуктивну системи щурів та пошуку комплексних підходів щодо їхньої фармакологічної корекції. Здійснено оцінку дії мелатоніну та ефективності підсилення його антиоксидантних та моделюючих ефектів за рахунок додаткового сумісного введення у раціон щурів біодобавки спіруліни. Виявлено, що моновведення мелатоніну ефективно запобігало розвитку деструктивних явищ, викликаних зміною режиму освітлення, що підтверджувало важливість нормальної секреторної функції епіфізу для регуляції багатьох систем організму, зокрема, надниркових залоз. Отримано експериментальні докази доцільності та високої ефективності застосування препаратів мелатоніну при гіпогонадизмі, в патогенезі якого основною причиною є тривала мелатонінова недостатність. Однак, хоча самостійне введення піддослідним тваринам у курсовому режимі мелатоніну суттєво поліпшувало показники морфофункціонального стану досліджуваних залоз внутрішньої секреції, проте воно їх остаточно не нормалізувало. Визначено, що додаткове застосування біодобавки спіруліни підсилювало протективну дію мелатоніну, тобто спостерігався синергетичний ефект. Більш висока реактивність до впливу мелатоніну та спіруліни спостерігалась у самиць. Виявлено, що статистично значиме зниження індексу тестостерон/естрадіол у самців та його підвищення у самиць є свідченням зменшення адаптаційних можливостей організму та гострої реакції на стресовий чинник, яким є довготривала зміна режиму освітлення. Показана висока ефективність використаної схеми курсового сумісного профілактичного застосування мелатоніну у комплексі із спіруліною для превентивного зниження ризику репродуктивних та адренокортикальних розладів у тварин обох статей. Використана схема курсового введення мелатоніну сумісно зі спіруліною може розглядатися як ефективний засіб профілактики розвитку гіпопінеалізму та порушень ендокринної системи, які обумовлені пролонгацією фотоперіоду. Відпрацьовану у роботі схему їх профілактичного курсового введення, завдяки своїй безпечності та високому ступеню протективних ефектів, можна рекомендувати для застосування у групах ризику світлового десинхронозу | |
| dc.identifier.uri | https://repository.biph.kiev.ua/handle/123456789/70 | |
| dc.subject | світловий десинхроноз | |
| dc.subject | гіпопінеалізм | |
| dc.subject | гіпогонадизм | |
| dc.subject | надниркові залози | |
| dc.subject | репродуктивна система | |
| dc.subject | заходи корекції | |
| dc.subject | мелатонін | |
| dc.subject | спіруліна | |
| dc.title | Нові підходи до корекції розладів адренокортикальної та репродуктивної систем щурів за умов змін режиму освітлення | |
| dc.type | Thesis |