На здобуття ступеня кандидата наук
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing На здобуття ступеня кандидата наук by Subject "LCC-канали"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Електрофізіологічні властивості катіонних каналів великої провідності та інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів ядерної мембрани кардіоміоцитів(2020) Котик Олена Адамівна; Котлярова Анна-Малгожата Борисівна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітникСеред спонтанно активних іонних каналів внутрішньої ядерної мембрани кардіоміоцитів, найчастіше реєстрували струм через LCC-канали з провідністю 209 ± 13 пСм. Ці канали характеризуються потенціалзалежністю, вибірковою проникністю одновалентних катіонів К+ та Na+ і непроникністю Cl- та Са2+. Послідовність ефективності інгібування LCC-каналів ядерної мембрани кардіоміоцитів агоністами та інгібіторами н-холінорецепторів і зміїними токсинами виглядає так: DhβE > d-тубокурарин ≈ нікотин > NT II > dFBr > дитилін ≈ атракуріум ≈ піпекуронію бромід > рокуронію бромід > α-CTX. Не впливають на досліджувані канали: гексаметоній, α-конотоксин PeIA, MLA, PNU 282987 і карбахолін. Ро IP3-рецепторів внутрішньої ядерної мембрани кардіоміоцитів є потенціалзалежною, зростає зі збільшенням концентрації ІР3 (максимум за 10 мкмоль/л ІР3 у середовищі). IP3-рецептори також характеризуються різною чутливістю до Са2+: для частини притаманна класична дзвоноподібна залежність від його концентрації (з повним інгібуванням за 1 мкмоль/л Са2+), тоді як для іншої частини графік залежності Ро від концентрації Са2+ зміщений праворуч й інгібування починається за 10 мкмоль/л Са2+. Отже, у ядерній мембрані кардіоміоцитів наявні два підтипи ІР3-рецепторів, котрі відрізняються за чутливістю Са2+ та LCC-канали, котрі з різною ефективністю інгібуються агоністами й інгібіторами н-холінорецепторівItem Модуляція катіонних каналів великої провідності внутрішньої мембрани ядер нейронів Пуркіньє мозочка щурів(2021) Лунько Олеся Володимирівна; Марченко Сергій Михайлович, доктор біологічних наукВ дисертаційній роботі викладені результати дослідження модуляції трансмембранних струмів поодиноких LCC (Large Conductance Cationic) каналів ядер нейронів Пуркіньє. Гіпотетично, ці канали залучені до формування балансу іонів калію по обидва боки від зовнішньої та внутрішньої мембрани ядра, і таким чином, впливаючи на заряд ядерної оболонки, можуть мати значення для тривалості кальцієвого сигналу, проте їх амінокислотна послідовність, структура та фізіологічна роль невідомі. Для підтвердження, спростування чи розвитку цієї гіпотези бракує кількісного опису кінетики, а також ідентифікації фармакологічного профілю LCC-каналів. В цій роботі було знайдено перший блокатор для LCC-каналів – d-тубокурарин (dTC) та виявлено модулюючий вплив трьохвалентних іонів гадолінію, а також вплив галламіну. За допомогою аналізу β-розподілу було охарактеризовано швидкі конформаційні зміни LCC-каналів та вперше створено кінетичну модель їх опису. Було встановлено, що канал перебуває в одному відкритому стані, який зв’язаний з трьома закритими станами, які мають різні константи швидкості, та одним підрівнем. На прикладі швидкого блокатора LCC-каналів, галламіна, було продемонстровано ефективність використання встановленої моделі Маркова та методу аналізу β-розподілу для дослідження механізму блокування. Визначено, що галламін діє як класичний поровий блокатор, а також обчислено параметри чутливості блокатора до прикладеного мембранного потенціалу