Залежні від гіпоксії зміни експресії ізоформ фактору, що індукується гіпоксією, у гіпокампі та медіальній префронтальній корі при моделюванні посттравматичного стресового розладу
| dc.contributor.author | Порхало Денис Федорович | |
| dc.date.accessioned | 2026-11-12T12:33:28Z | |
| dc.date.available | 2026-11-12T12:33:28Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description | Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найпоширеніших психічних розладів, тягар якого особливо зростає у популяціях, що переживають збройні конфлікти, насильство та масштабні катастрофи. Попри значний прогрес у вивченні психологічних і нейроендокринних механізмів ПТСР, його молекулярна природа залишається недостатньо охарактеризованою, що ускладнює розробку патогенетично обґрунтованих терапевтичних стратегій. У дисертації перевірено гіпотезу про участь факторів, що індукуються гіпоксією (HIF-1α, HIF-2α, HIF-3α) та асоційованих із ними молекул - поліпептиду, що активує аденілатциклазу гіпофіза (PACAP) та інгібітора активатора плазміногену 1-го типу (PAI-1) - у молекулярному патогенезі ПТСР, а також досліджено можливість корекції відповідних порушень за допомогою різних видів гіпоксичних впливів. Роботу виконано у два послідовні етапи на єдиній когорті щурів-самців з використанням моделі single prolonged stress (SPS). На першому етапі встановлено базовий молекулярно-поведінковий фенотип ПТСР шляхом порівняння інтактних тварин і тварин із SPS-індукованим розладом. Показано, що SPS відтворює характерний тривожно-подібний фенотип у тестах «піднесений хрестоподібний лабіринт» (EPM) та «темно-світла камера» (DLB), а на молекулярному рівні супроводжується вибірковим підвищенням експресії HIF-1α та HIF-2α у гіпокампі (приблизно у 2,1 та 2,2 раза відповідно; p < 0,05) за відсутності значущих змін у медіальній префронтальній корі (мПФК). Це вказує на регіон-специфічну активацію гіпоксія-залежних сигнальних шляхів як ранній молекулярний компонент посттравматичної адаптації. На другому етапі вперше на одній моделі порівняно три моделі гіпоксії - інтервальне гіпоксичне тренування (IHT), гіпобаричну гіпоксію (Bar) та хімічну гіпоксію, спричинену хлоридом кобальту (CoCl₂), - за їхнім впливом на поведінку та експресію досліджуваних генів у гіпокампі та мПФК. Встановлено, що саме вид гіпоксії, а не наявність гіпоксичного стимулу як такого, визначає характер поведінкових і молекулярних наслідків. Лише м’яка IHT забезпечувало виражений PTSD-специфічний анксіолітичний ефект (зокрема, зменшення часу завмирання в 4,0 раза в EPM та в 4,0 раза в OFT) і одночасно найглибше нормалізувала експресію HIF-1α, HIF-3α та PAI-1 у травмованих тварин, тоді як інтенсивніші впливи Bar і CoCl₂ давали обмежений або несприятливий поведінковий результат. Виявлено унікальну регіон специфічну дисоціацію відповіді PACAP і HIF-2α за умов гіпобаричної гіпоксії, а також низку молекулярно-поведінкових кореляцій, що пов’язують супресію HIF-1α і PACAP зі зниженням тривожно-подібної поведінки. Уперше показано регіон-специфічне підвищення експресії HIF-1α та HIF-2α у гіпокампі (але не в мПФК) на SPS-моделі ПТСР; уперше в межах єдиного експерименту порівняно поведінкові та молекулярні ефекти трьох моделей гіпоксії та обґрунтовано принцип вплив-залежності їхньої дії; уперше встановлено PTSD-селективний характер дії IHT та виявлено дисоціацію нейропептидної (PACAP) і HIF-2α-відповіді за гіпобаричних умов. Одержані дані обґрунтовують доцільність подальшої розробки інтервального гіпоксичного тренування (інтервального гіпоксичного тренування, IHT) як кандидатного нефармакологічного методу модуляції травма-асоційованих станів, а також пропонують гіпокампальні HIF-1α/HIF-2α як потенційні молекулярні маркери посттравматичної адаптації | |
| dc.description.abstract | Порхало Д.Ф. «Залежні від гіпоксії зміни експресії ізоформ фактору, що індукується гіпоксією, у гіпокампі та медіальній префронтальній корі при моделюванні посттравматичного стресового розладу». - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 09 - Біологія за спеціальністю 091 - Біологія. Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ, 2026 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.biph.kiev.ua/handle/123456789/82 | |
| dc.subject | Гіпоксія | |
| dc.subject | фактори що індукуються гіпоксією | |
| dc.subject | інтервальне гіпоксичне тренування | |
| dc.subject | страх-зумовлена поведінка | |
| dc.subject | оксидативний стрес | |
| dc.subject | адаптація | |
| dc.subject | кисень | |
| dc.subject | ПТСР | |
| dc.subject | гіпокамп | |
| dc.subject | стрес | |
| dc.subject | тварини | |
| dc.subject | тривожність | |
| dc.subject | поведінка | |
| dc.subject | механізми регуляції стресу | |
| dc.title | Залежні від гіпоксії зміни експресії ізоформ фактору, що індукується гіпоксією, у гіпокампі та медіальній префронтальній корі при моделюванні посттравматичного стресового розладу | |
| dc.type | Thesis |