Дисертації

Permanent URI for this community

https://repository.biph.kiev.ua/handle/123456789/1

Browse

Now showing 1 - 20 of 70

Вплив епілептиформної активності на функціонування головного мозку щурів
(2016) Ісаєва Олена Валентинівна; Кришталь Олег Олександрович академік НАН України, доктор біологічних наук
У дисертаційній роботі представлені результати морфофункціональних досліджень наслідків епілептиформної активності в період раннього розвитку на функціонування головного мозку щурів, а також механізмів розвитку набутої епілепсії, спровокованого формуванням епілептичного статусу. Проведено детальний аналіз морфологічних та електрофізіологічних змін у головному мозку щурів та змін поведінкових феноменів у цих тварин, спричинених впливами епілептиформної активності. Встановлені деякі загальні закономірності і механізми пластичних змін синаптичної передачі у тварин з історією неонатальної епілептиформної активності. Виявлені особливості модуляції збуджувальної та гальмівної синаптичної передачі, показані тривалі зміни збудливості нервових мереж і синаптичної пластичності у щурів з наявністю епілептиформної активності в період раннього розвитку. Досліджено вплив епілептиформної активності, локалізованої в префронтальній корі, на різні форми поведінки дорослих щурів. Вперше досліджено роль тромбіну і його молекулярних рецепторів, протеазаактивованих рецепторів 1, в епілептогенезі спровокованому формуванням епілептичного статусу. Встановлено нейропротекторний та антиепілептогенний ефекти інгібування цих рецепторів.
Фізіологічні та молекулярно-генетичні фактори фізичної працездатності у спорті
(2016) Дроздовська Світлана Богданівна; Ільїн Володимир Миколайович доктор біологічних наук, професор
Робота присвячена вивченню генетично обумовлених особливостей фізичної працездатності у спорті. Дослідження функціональних показників організму спортсменів з різними генотипами та рівня експресії генів у різних умовах показало, що поліморфізми генів, викликаючи кількісні та якісні зміни білків, зміни або втрату їх функціональної активності, обумовлюють індивідуальні відмінності у проявах фізичної працездатності та є прогностичними маркерами схильності до її розвитку. Визначено перелік генів, продукти яких впливають на процеси адаптації до напруженої м’язової діяльності і можуть слугувати молекулярно-генетичними маркерами розвитку як фізичних якостей зокрема, так і фізичної працездатності в цілому. Вперше було встановлено особливості генотипів спортсменів різних видів спорту. Автором запропоновано алгоритм визначення спадкової схильності до прояву високої фізичної працездатності у різних видах спорту
Експресія та функція низькопорогових кальцієвих каналів у таламусі та соматосенсорній корі головного мозку щурів в онтогенезі та в експериментальній моделі абсансної епілепсії
(2016) Болдирєв Олексій Ігорович; Шуба Ярослав Михайлович, доктор біологічних наук, професор
Дисертацію присвячено порівняльному аналізу експресії трьох ізоформ основної пороформуючої α1-субодиниці низькопорогових кальцієвих каналів (НПКК) Т-типу – Cav3.1, Cav3.2 та Cav3.3 у таламусі й корі головного мозку щурів контрольної лінії Wistar на різних етапах онтогенезу та в щурів з абсансним фенотипом лінії WAG/Rij, пошуку можливих молекулярних регуляторів експресії генів цих каналів, а також співставленню низькопорогових кальцієвих струмів, з профілем експресії мРНК трьох ізоформ в різних типах таламічних нейронів. Розроблено власну модифікацію методу полімеразної ланцюгової реакції для окремих нейронів таламуса, розрізнюваних за типом основного нейромедіатора, який вони синтезують. За її допомогою встановлено, що гальмівні ГАМК-ергічні та збуджувальні глутамат-ергічні нейрони таламусу експресують мРНК Cav3.1, Cav3.2, Cav3.3, причому більшість нейронів експресує мРНК 2 чи 3 ізоформ одночасно. Т-струми у гальмівних та збуджуючих нейронах відрізняються за електрофізіологічними властивостями несуттєво. Показано, що влатеродорзальному ядрі таламуса на ранніх етапах онтогенезу експресуються всі 3 підтипи НПКК. Кількість мРНК Cav3.1 та Cav3.3 на 10-й постнатальний день знаходиться на співставному рівні тоді як рівень мРНК Cav3.2 є значно нижчим. На 25-й день значно зменшується рівень мРНК Cav3.1 та Cav3.2, а Cav3.3 майже не змінюється. Встановлено, що в щурів лінії WAG/Rij збільшена кількість мРНК α1-субодиниць Т-каналів у тканині зони первинного джерела генерації абсансів – соматосенсорній корі, що відповідає за верхню губу та вібриси порівняно зі щурами лінії Wistar. Підвищення рівня мРНК Cav3.1 у корі щурів віком 6 місяців складає 150%, а збільшення експресії білка цього каналу – 110%. У гостро ізольованих нейронах цієї зони кори Т-струм не виявлений через можливу локалізацію каналів на дистальних дендритах. Для 25-денних щурів WAG/Rij показано зменшення експресії мРНК Cav3.1 та Cav3.2 субодиниць Т-каналів та зниження Т-струмів у нейронах латеродорзального ядра таламусу на 43% порівняно з контрольними щурами. Визначено мікро-РНК rno-mir-1 як потенційний регулятор трансляції мРНК низькопорогового кальцієвого каналу Cav3.2 у таламусі та корі головного мозку
Структурно-динамічні та функціональні особливості мітохондрій легень і серця при різних режимах інтервальних гіпоксичних тренувань
(2016) Болгова Тетяна Вікторівна; Маньковська Ірина Микитівна, доктор медичних наук, професор
Вивчені морфо-функціональні особливості Мх легень і серця при двох режимах інтервальних гіпоксичних тренувань і застосування гострої тяжкої гіпоксії в якості тестуючого впливу для виявлення механізмів, що лежать в основі адаптації мітохондріального апарату до гіпоксії під впливом ІГТ. Отримані результати виявили, що при ІГТ відбуваються органоспецифічні зміни структурно-динамічних і функціональних параметрів мітохондріального апарату легень і серця як адаптивного (конструктивного), так і пошкоджуючого (деструктивного) характеру. ІГТ із помірною гіпоксичною складовою (12% О2 в N2) призводить до переваги в мітохондріальному апараті легень і міокарду виражених адаптивних перебудов ультраструктури, динаміки та функціональних властивостей, що спрямовані на покращення умов і механізмів споживання кисню тканиною і проявляються в: зростанні кількості Мх та появі юних органел; збільшенні площі їх мембран; перебудові крист у більш енергетично ємну форму; міграції Мх в зони гіпоксичного пошкодження та у динамічних змінах, направлених на репарацію пошкоджених Мх; зростанні ефективності фосфорилювання та спряженості дихання з фосфорилюванням при окисненні НАД-залежних субстратів. ІГТ з більш жорсткою гіпоксичною складовою (7% О2 в N2) призводили до виражених деструктивних змін Мх в обох органах: часткової чи повної вакуолізації органел, їх мієлінізації, розрідження внутрішньої та, подекуди, розриву зовнішньої мембрани, збільшення гетерогенності мітохондріальної популяції, серед якої з'являлися Мх з „некласичними” формами, переваги процесів роз'єднання (fission) над процесами злиття (fusion) Мх. Адаптивні зміни Мх при цьому режимі ІГТ полягали в зростанні загальної площі мембран Мх, міграції СС Мх у «ворсинки сарколеми», а ІМФ Мх до навколоядерної зони, що дозволяло Мх обох досліджуваних органів забезпечувати їх енергетичні потреби на рівні контрольних значень. Підвищення рівнів експресії мРНК NRF-1 на тлі обох застосованих режимів ІГТ свідчить про інтенсифікацію процесів мітохондріального біогенезу, більш виражену в серці. Надмірно високі рівні експресії спостерігалися при ІГТ з більш жорсткою гіпоксичною компонентою і відбувалися на фоні виражених деструктивних змін мітохондріального апарату. Дія жорсткої гіпоксії, яка використовувалася для оцінки ефективності ІГТ, проявила, що головними механізмами, що забезпечують таку ефективність ІГТ, є: збільшення площі мембран Мх, зсув динамічних процесів у бік злиття цих мембран, високий рівень спряженості дихання з фосфорилюванням, зростання інтенсивності біогенезу Мх.
Синаптична передача між гангліозними клітинами сітківки та нейронами colliculus superior в кокультурі в нормі та при гіпоксії
(2016) Думанська Ганна Валентинівна; Веселовський Микола Сергійович, академік НАН України, доктор біологічних наук, професор
Дисертація присвячена з’ясуванню характеристик синаптичної передачі в синапсах аферентних проекцій сітківки в субкортикальний зоровий центр з використанням досліджень окремих пар кокультивованих гангліозних клітин сітківки (ГКС) та нейронів colliculus superior (CS) в нормі та при гіпоксії. Показано, що збуджувальна передача між ГКС та нейронами CS опосередковується пресинаптичним вивільненням глутамата та активацією постсинаптичних НМДА- та АМПА-рецепторканальних комплексів. Гальмівна синаптична передача відбувається завдяки вивільненню ГАМК та активації ГАМКА-рецепторканальних комплексів на постсинаптичній мембрані нейронів CS. Описано характеристики квантового вивільнення глутамата та ГАМК в синапсахсинаптично зв’язаних пар ГКС ‒ нейрон CS та визначено, що ймовірність вивільнення обох трансмітерів описується біноміальним законом. Описано короткочасну депресію глутаматергічної передачі та потенціацію ГАМК-ергічної синаптично передачі в умовах парної стимуляції ГКС. Визначено, що ці процеси реалізуються переважно за рахунок пресинаптичних механізмів. Вперше виявлено індуковану гіпоксією довготривалу потенціацію (ДТП) НМДА-рецепторопосередкованої передачі в синаптично зв’язаній парі ГКС ― нейрон CS. Цей феномен пов’язаний з ослабленням магнієвого блоку даних рецепторів та ймовірним збільшенням загальної кількості сайтів вивільнення в активних синапсах. Індуковане гіпоксією пригнічення АМПА-рецепторопосередкованої синаптичної передачі реалізується за рахунок пресинаптичних механізмів. Вперше охарактеризовано індуковану гіпоксією довготривалу депресію (ДТД) ГАМК-ергічної нейропередачі. Така модуляція ймовірно пов’язана як зі зменшенням кількості діючих сайтів вивільнення, так і зі зменшенням чутливості постсинаптичної мембрани до трансмітера. Нами описано різноспрямованість довготривалих ефектів збуджувальної та гальмівної синаптичної передачі між ГКС та нейронами CS опосередкованих дефіцитом кисню. Індукована гіпоксією ДТД ГАМК-ергічної передачі посилює патологічну дію ДТП НМДА-Р-опосередкованої нейропередачі та імовірно є додатковим патологічним механізмом пошкоджуючої дії гіпоксії на передачу зорової інформації від сітківки в центральну нервову систему
Високоафінна позитивна модуляція кальцієвих каналів P-типу агоністами μ-опіоїдних рецепторів
(2016) Єгорова Олена Володимирівна; Кришталь Олег Олександрович, доктор біологічних наук, академік НАН України
У дисертаційній роботі вперше показано, що в модуляції кальцієвих каналів Р-типу агоністами μ-опіоїдних рецепторів (MOP) приймає участь високоафінний центр зв’язування, який або розташований на самому каналі, або алостерично взаємодіє з ним. Ми також не виключаємо, що агоністи опіоїдних рецепторів безпосередньо взаємодіють з модулюючим сайтом в межах P-каналу. Проведені дослідження на гостроізольованих нейронах Пуркіньє мозочку щурів показали, що селективний агоніст МОР DAMGO (10 нМ) викликав невелику, але статистично достовірну потенціацію струму, який проходить через Р-тип кальцієвих каналів (10±1%, n=27, p<0.001). Ефект був швидким (менше ніж 10 сек.) та повністю зворотнім, а також концентраційно- та потенціалозалежним. EC50 ефекту DAMGO становить 1.3±0.4 нМ, насичуюча концентрація –100 нМ. У наданій роботі було показано, що механізми, які приймають участь у модуляції опіоїдами Р-струму, відмінні від добре відомих механізмів за участю G-білків, або процесів залежних від фосфорилювання. Разом, опіоїди викликають двосторонні ефекти на кальцієві канали P-типу: блокування через G-білок опосередкований шлях, який активується μ-опіоїдними рецепторами або через безпосередній вплив на P-канали. Наші дані не виключають, що опіоїди можуть взаємодіяти як з μ-, так і з іншими опіоїдними рецепторами в тій же самій клітині викликаючи конкуруючі ефекти на кальцієвих каналах P-типу. Вищенаведене вказує на існування принципово нового механізму регуляції кальцієвих каналів Результати дисертаційної роботи насамперед мають фундаментальний інтерес, оскільки отримані принципово нові дані про модулюючу дію агоністів опіоїдних рецепторів на високопороговий кальцієвий струм Р-типу. Ці дані є важливими для формування більш повних уявлень про механізми, що здійснюють регуляцію високопорогових кальцієвих каналів, а також для пошуку нових шляхів спрямованого фармакологічного впливу на них. Характерна модуляція опіоїдами кальцієвих каналів може виявитись зручним фармакологічним інструментом для специфічної регуляції мозкової діяльності.
Вплив обмеження харчування в період розвитку на параметри життєздатності та тривалість життя Drosophila melanogaster.
(2016) Забуга Оксана Геннадіївна; Вайсерман Олександр Михайлович, доктор медичних наук
Диссертация посвящена исследованию изменений продолжительности жизни Drosophila melanogaster вследствие ограничения питания на стадии развития. Показано, что личинкам, которые пребывали в питательной среде, содержащей менее 60 % пищевых компонентов, свойственно существенное увеличение длительности развития, а при концентрациях 10 и 20 % − значительное увеличение преимагинальной смертности. Повышение уровня стойкости к стрессу пищевой депривации зафиксировано у самцов, выращенных в питательной среде с 50 % пищевых компонентов. Показано достоверное уменьшение фертильности самок, которых на этапе развития содержали в "неполноценном" пищевом субстрате. Ограничение питания на стадии личинки способствовало увеличению средней и максимальной продолжительности жизни самцов, но не самок. Применение перед скрещиванием 13-тичасовой пищевой депривации у особей женского пола (но не 22 мужского) привело к удлинению жизни их потомков-самок. Существенное увеличение транскрипции генов InR и dSir2 обнаружено у личинок D. melanogaster при развитии в питательной среде с 20%-ой концентрацией пищевых компонентов по сравнению с контролем. Во взрослом возрасте зафиксировано повышение уровня экспрессии одного исследуемого гена – InR только у самцов плодовых мушек. Продемонстрировано увеличение активности СОД и каталазы у представителей мужского пола, которые развивались в условиях 50%-го ограничения питания. Уменьшение уровня накопления конечных продуктов гликозилирования зафиксировано у всех 20-тисуточных дрозофил, которые развивались в питательном субстрате с 50%-ой концентраций пищевых компонентов. Можно предположить, что выявленные на молекулярном и биохимическом уровне изменения объясняются долгосрочными эпигенетическими модификациями, которые возникают вследствие ограничения питания на стадии развития и способствуют увеличению продолжительности жизни самцов D. melanogaster.
Збудливість гладеньком'язової клітини: вплив співвідношення іонотропних і метаботропних механізмів (модельні дослідження)
(2016) Коченов Артем Веніамінович; Корогод Сергій Михайлович, доктор біологічних наук, професор
Дисертацію присвячено виявленню ролі співвідношення іонотропних та метаботропних механізмів, які лежать в основі збудливості гладеньком’язових клітин детрузора сечового міхура (ГМК ДСМ). Встановлено: 1) величина результуючої відповіді ГМК ДСМ на дію парасимпатичних стимулів характерним чином залежить від співвідношення інтенсивностей іонотропного і метаботропного компонентів таких стимулів; 2) струми через Са2+-залежні хлорні канали, які є кінцевою ланкою метаботропного шляху, в значній мірі визначають парасимпатичне збудження ГМК ДСМ. Показано: 1) можливість компенсації послабленої відповіді клітини на парасимпатичний стимул в умовах дефіциту м-холінорецепторів за рахунок стимуляції іонотропних Р2Х-рецепторних каналів; 2) зниження порогу збудження при збільшенні провідності Р2Х-рецепторних каналів, що імітує дію пуриноміметиків; 3) складний, двофазний процес відновлення амплітуди ПД пов'язаний з інактивацією кальцієвих каналів, зменшенням їх рушійного потенціалу, параметрами механізмів екструзії Са2+. Запропоновано шляхи оптимізації існуючих протоколів електростимуляції, які застосовуються при реабілітації пацієнтів з патологіями нижніх сечовивідних шляхів
Участь гіпоксія-індукованого фактору в молекулярних механізмах нейропротекції клітин гіпокампа
(2016) Майстренко Анастасія Михайлівна; Скибо Галина Григорівна, доктор біологічних наук, професор
Дисертація присвячена дослідженню змін тривалості життя Drosophila melanogaster внаслідок обмеження харчування на стадії розвитку. Показано, що у личинок, яких утримували у поживному субстраті із вмістом харчових компонентів менше 60 %, наявне істотне збільшення тривалості розвитку, а за концентрацій 10 і 21 20 % − суттєве збільшення смертності на преімагінальній стадії. Підвищення стійкості до стресу харчової депривації зафіксовано у самців, вирощених у поживному середовищі із 50 % харчових компонентів. Виявлено достовірне зниження фертильності самиць, яких утримували на етапі розвитку у "неповноцінному" поживному субстраті. Обмеження харчування на стадії личинки викликало збільшення середньої та максимальної тривалості життя самців, проте, не самиць. Застосування перед схрещуванням 13-тигодинної харчової депривації в особин жіночої статі (але не самців) призвів до подовження життя їхніх нащадків-самиць. Значуще збільшення транскрипції генів InR та dSir2 виявлене у личинок D. melanogaster при розвитку за умов 20%-го вмісту харчових компонентів у поживному субстраті порівняно з контролем. У дорослому віці зафіксовано підвищення рівня експресії одного дослідженого гену – InR тільки у самців плодових мушок. Виявлено збільшення активності СОД і каталази в особин чоловічої статі, після розвитку за умов 50%-го обмеження харчування. Зменшення рівня накопичення кінцевих продуктів глікозилювання зафіксовано у всіх 20-тидобових дрозофіл, які розвивались у поживному субстраті із вмістом 50 % компонентів харчування. Можна припустити, що виявлені на молекулярному та біохімічному рівнях зміни пояснюються довгостроковими епігенетичними модифікаціями, які виникають внаслідок обмеження харчування на стадії розвитку та сприяють збільшенню тривалості життя імаго D. melanogaster.
Опіоїдергічна регуляція активності Р2Х3-рецепторів у нейронах спінальних гангліїв
(2016) Кулик В'ячеслав Борисович; Кришталь Олег Олександрович, доктор біологічних наук, академік НАН України
В рамках даної роботи, оцінено вплив ендогенного опіоїду лей-енкефаліну на активність Р2Х3-рецепторів у нейронах спінальних гангліїв. Також окреслено роль біохімічних шляхів у взаємодії опіоїдних рецепторів, котрі опосередковують аналгезію, з Р2Х3-рецепторами, що відповідають за ноціцепцію. В дисертаційній роботі вперше показано та досліджено подвійний вплив ендогенного агоніста опіоїдних рецепторів на струми, опосередковані Р2Х3-рецепторами у сенсорних нейронах спінальних гангліїв щурів. Встановлено, що вплив лей-енкефаліну на Р2Х3-опосередковані струми в сенсорних нейронах, забезпечується низкою G-білок спряжених механізмів. Доведено, що лей-енкефалін не впливає на десенситизацію Р2Х3-рецепторів, а протинаправлена дія опіоїда на зазначені рецептори може опосередковуватися активацією чутливих до токсину кашлюку Gі/о- та нечутливих – Gq-білків. Зокрема показано, що зв’язування лей-енкефаліну з μ-опіоїдними рецепторами призводить до одночасної активації обох типів G-білків, які мали б справляти подвійний вплив на Р2Х3-рецептори. Однак в контрольних умовах нами реєструвався лише інгібуючий вплив опіоїда. Стимулюючий ефект ендогенного опіоїда був прихований і проявлявся лише в умовах блокування Gі/о-білків токсином кашлюку. Таким чином, з використанням методу «петч-клемп» нами вперше показано, що ендогенний агоніст опіоїдних рецепторів лей-енкефалін викликає два протилежно спрямовані впливи на Р2Х3-рецептори. Ці ефекти опосередковуються активацією щонайменше двох типів G-білків та PLС
Патогенетичне обґрунтування підходів до корекції пошкоджень тканин кінцівки при експериментальному реперфузійному синдромі
(2016) Мальченко Ольга Анатоліївна; Кубишкін Анатолій Володимирович, доктор мед. наук, професор
Дисертація присвячена проблемі встановлення ролі протеолітичних і вільнорадикальних механізмів у патогенезі розвитку реперфузійного синдрому й експериментального обґрунтування патогенетичних підходів до медикаментозної корекції зазначеної патології за допомогою поєднаного застосування антиоксидантів і інгібіторів протеїназ і аналогів природного простагландину Е1. На підставі результатів експериментальних досліджень визначені ключові патогенетичні протеолітичні і вільнорадикальні механізми розвитку місцевого пошкодження м’язової тканини при експериментальному синдромі ішемії/реперфузії, та виявлено їх вплив на ультраструктурні зміни в ушкодженій ділянці. Встановлено, що фармакологічна корекція поєднаним застосуванням кверцетина, апротиніна і аналога природного простагландину Е1 попереджує біохімічне, морфологічне та ультраструктурне пошкодження скелетних м'язів при синдромі ішемії/реперфузії
Функціональний стан кишково-асоційованої лімфоїдної тканини щурів в умовах соціального стресу і при модуляції складу кишкової мікрофлори
(2016) Топол Інна Олександрівна; Камишний Олександр Михайлович, доктор медичних наук, професор
Дисертація присвячена з'ясуванню механізмів змін функціонального стану імунних структур, асоційованих зі слизовими оболонками шлунково-кишкового тракту в умовах хронічного соціального стресу і при модуляції складу кишкової мікрофлори. Для досягнення поставленої мети використовувались імуногістохімічні, імунофлюоресцентні, методи молекулярно-генетичного аналізу (ЗТ-ПЛР-РЧ), комп’ютерний аналіз зображень, статистичні методи. Вперше виявлено, що розвиток ХСС призводив до змін розподілу TLR2+/TLR4+ - і Nf-kB+- лімфоцитів, дисбалансу Th1/Th2 і Treg/Th17- клітин, змінам загальної кількості LMP2+- і ХВР1+ - лімфоцитів, зниження рівня експресії мРНК Nr3c1 та Adrβ2 - рецепторів, а також збільшення транскрипційної активності генів прозапальних цитокінів і Nlrp3 - інфламасоми. В результаті роботи встановлені імунні механізми активації прозапальної сигналізації в КАЛТ в умовах хронічного соціального стресу: (1) активація вроджених компонентів імунної системи; (2) активація адаптивної ланки імунної системи; (3) порушення Т-регуляторної ланки; (4) імунопротеасомний дефект; (5) зміни чутливості клітин-мішеней до глюкокортикоїдів і катехоламінів; (6) стрес ендоплазматичного ретикулуму
Вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії на соматовегетативний статус дітей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях
(2017) Лісуха Любов Михайлівна; Березовський Вадим Якимович заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор
Дисертація присвячена проблемі впливу переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) саногенного рівня для відновлення соматовегетативного статусу дітей, які народилися та постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях. Досліджено вміст інкорпорованого 137Cs в організмі дітей та кореляційні зв’язки з показниками варіабельності ритму серця (ВРС). Вивчено вплив ПНГ на центральну та автономну нервову систему (АНС), серцево-судинну, систему зовнішнього дихання, гемодинаміку, показників крові, проведено біохімічні дослідження з визначення пулу азотистих сполук та L-аргініну, електролітів слини. Встановлено кореляційний зв’язок між показниками ВРС. Отримані результати дають змогу зробити висновок, що проведення курсу сеансів ПНГ із застосуванням гіпоксичної газової суміші (12% кисню в азоті) позитивно впливає на стан АНС. Зіставлення результатів ВРС після ПНГ показало, що у дітей віком від 6 до 11 років у стані спокою підвищилась еферентна парасимпатична активність, зменшився вплив судинорухового симпатичного центру, симпато-вагальний індекс та показники центрального контуру управління серцевим ритмом. У дітей від 12 до 17 років у стані спокою знизилась еферентна парасимпатична активність. При ортостатичній пробі (при записі ВРС) у обстежуваних молодшого віку підвищилась активація обох відділів АНС з перевагою парасимпатичної ланки. У дітей старшого віку збільшилась активність обох відділів з перевагою симпатичного. Показники центрального контуру серцевого ритму зменшилися. Скоротилася тривалість сенсорномоторних реакцій. Змінилася концентрація електролітів натрію та калію у слині. Поліпшилися показники гемодинаміки, підвищився вміст гемоглобіну у пацієнтів обох вікових груп. Курс сеансів ПНГ сприяв підвищенню вмісту L-аргініну в сироватці крові. Відмічено усунення бронхоспазму на всіх рівнях бронхіального дерева у переважної більшості обстежуваних
Модуляція функції та експресії гліцинових рецепторів у різних клітинних системах
(2017) Малєєва Галина Василівна; Скибо Галина Григорівна, доктор медичних наук, професор Брежестовський Петер, доктор біологічних наук, професор
Дисертація присвячена дослідженню особливостей експресії та модуляції гальмівних лігандкерованих гліцинових рецепторів. Робота виконана із застосуванням методів електрофізіології та імуногістохімї, а також технік культивування органотипових зрізів гіпокампа, лінії клітин СНО та нейронів, генерованих із фібробластів людини. Нами встановлено, що киснево-глюкозна депривація спричинює зменшення кількості гліцинових рецепторів, експресованих на поверхні пірамідних нейронів СА1 зони гіпокампа. З огляду на це, важливим є пошук нових позитивних модуляторів гліцинових рецепторів. У ході роботи, нами виявлено два нові модулятори активності гліцинових рецепторів – гінкголеву та ніфлумову кислоти. Показано, що гінкголева кислота є субодинично-специфічним потенціатором α1-гліцинових рецепторів та встановлено амінокислотні залишки відповідальні за їх взаємодію. Ніфлумова кислота володіє здатністю інгібувати гліцинові рецептори. Її спорідненість до α2- та α3-субодиниць є вищою, ніж до α1. Мутація G254A у α1-субодиниці призводить до підвищення її чутливості до ніфлумової кислоти. Наші дані свідчать про те, що за механізмом дії вона є потенціалзалежним блокатором пори каналу. Окрім того, нами було досліджено лігандкеровані та потенціалкеровані канали нейронів, генерованих із фібробластів людини, та показано, що даний тип клітин експресує на своїй поверхні гліцинові рецептори і може бути використаний у якості моделі для їх вивчення
Роль сірководню в порушенні функцій серця і судин при старінні
(2017) Драчук Костянтин Олегович; Сагач Вадим Федорович, член-кор. НАНУ, доктор медичних наук, професор
Дисертація присвячена встановленню ролі сірководню у розвитку порушення функцій серця і судин при старінні. Встановлено, що у старих щурів порушені ендотелійзалежне розслаблення гладеньких м’язів аорти, а також – діастолічна функція серця, про що свідчило зниження максимальної швидкості розслаблення (в середньому на 27,4%), збільшення кінцево-діастолічної жорсткості (в 2,1 рази), константи активного розслаблення (в 1,4 рази) міокарду і кінцево-діастолічного тиску (в 3,1 рази) в ЛШ. Дані функціональні зміни супроводжувалися зниженням в препаратах мітохондрій, гомогенаті тканин серця і тканинах аорти вмісту H2S, розвитком оксидативного/нітрозативного стресу, наслідком чого було неспряження (uncoupling) стану cNOS та послаблення конститутивного синтезу NO. Застосування за умов старіння NaHS, донора сірководню і пропаргілгліцину, блокатора CSE-залежного шляху синтезу H2S, в значній мірі відновлювало ендотелійзалежне розслаблення гладеньких м’язів аорти (ефект був обумовлений дією ендогенного NO) та діастолічну функцію серця. В основі фізіологічного ефекту NaHS і ПГ на функцію судин лежить їх здатність збільшувати в досліджуваних тканинах вміст H2S (за виключенням дії пропаргілгліцину в тканинах аорти), пригнічувати оксидативний/нітрозативний стрес, відновлювати спряжений стан cNOS і посилювати конститутивний синтез NO. Пропаргілгліцин збільшував вміст H2S в тканинах серця старих щурів через компенсаторне підвищення активності 3MST
Вплив трансплантації стовбурових клітин на процеси регенерації нервової тканини після ішемічного ушкодження головного мозку
(2018) Цупиков Олег Михайлович; Скибо Галина Григорівна, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу цитології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України
У дисертаційній роботі представлені результати морфофункціональних досліджень впливу трансплантації стовбурових клітин різного ґенезу на процеси регенерації нервової тканини головного мозку та поведінкові феномени на різних моделях ішемічного ушкодження головного мозку як у дорослих, так і у новонароджених тварин. Продемонстровано, що трансплантовані фетальні GFP-позитивні нейральні прогеніторні клітини (НПК) здатні мігрувати в ушкоджені ділянки зони СА1 гіпокампа, диференціюватися як в астроцити, так і в зрілі нейрони, які утворюють синаптичні контакти з нейронами реципієнта. Показано, що ішемічне ушкодження гіпокампа викликає порушення когнітивних функцій (просторової пам’яті), а стереотаксична трансплантація НПК сприяє відновленню просторової пам’яті у тварин після ішемічного ушкодження мозку. На створеній in vitro моделі ураження білої речовини головного мозку – перивентрикулярної лейкомаляції – продемонстровано, що мультипотентні мезенхімальні стромальні клітини в умовах їх безконтактного співкультивування зі зрізами головного мозку мають нейропротекторний вплив на нервову тканину, зменшуючи реактивний астро- та мікрогліоз та збільшуючи кількість олігодендроцитів. Досліджено вплив трансформації НПК у напрямку надекспресії FGF-2 на поведінку цих клітин після їх трансплантації у соматосенсорну кору щурів з ішемічним ушкодженням мозку та показано можливість утворення ними локальних навколосудинних проліферативних кластерів із нейрогенним потенціалом. Уперше показано вплив трансформації ендогенних НПК у напрямку надекспресії EMMPRIN на міграційні здібності цих клітин та можливість утворення ними популяції нейральних прогеніторів у пошкодженій ділянці кори. Уперше показано формування нейронами ішемізованого мозку прямих синаптичних входів на інтракортикально трансплантованих клітинах, утворених з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (іПСК) людини.
Механізми кардіопротекторної дії активації SUR-рецепторів калієвих каналів
(2018) Струтинський Руслан Борисович; Мойбенко Олексій Олексійович академік НАН України, доктор медичних наук, професор
В ході роботи показано, що захисний ефект активації SUR-рецепторів КАТФ-каналів реалізується за рахунок помірного зниження артеріального тиску, попередження реперфузійного підвищення загально-периферичного опору та опору коронарних судин, відносного збереження показників скоротливості міокарда, попередження значного зростання надлишкового індуцибельного і реутилізаційного та, навпаки, підвищення протективного конститутивного синтезу NO, значного пригнічення вільнорадикальних реакцій, зменшення утворення патогенних в умовах ішемії міокарда LTС4 та ТхB2, пригнічення деградації АТФ та значного утворення сечовини і сечової кислоти, підвищення вмісту сфінгозину, стимуляції гемоксигеназної реакції, мембранопротекторної дії та попередження відкривання мітохондріальної пори, апоптозу і некрозу. Вперше проведено генотипування мешканців України щодо поширення алельних поліморфізмів генів KCNJ11 та ABCC8, що кодують Kir6.2 та SUR1-рецептори КАТФ-каналу, та показано їх зв'язок з таким захворюванням як серцева недостатність. Виявлено, що у дорослих спонтанно гіпертензивних щурів (SHR) експресія генів, що кодують білки Kir6.1, Kir6.2 та SUR2 значно менша порівняно зі щурами Wistar-Kyoto (що може сприяти підвищенню судинного тиску), а у старих 18-ти місячних SHR щурів значно менша експресія SUR1- та SUR2-рецепторів, що може бути одним із механізмів декомпенсації недостатності серця.
Регуляція короткотривалої пластичності ГАМК-ергічної синаптичної передачі між нейронами гіпокампа
(2018) Колесник Оксана Павлівна; Федулова Світлана Анатоліївна, доктор біологічних наук, професор
Дисертація присвячена з’ясуванню кальційзалежних механізмів регуляції ко-роткотривалої пластичності нейропередачі в ГАМК-ергічних синапсах нейронів гі-покампа в умовах культури. Для проведення досліджень використовували первину культуру дисоційованих нейронів гіпокампа щура. У роботі були використані мето-ди позаклітинної локальної електричної стимуляції пресинаптичного аксона та фік-сації потенціалу в конфігурації «ціла клітина» на постсинаптичному нейроні. Пока-зано, що швидка гальмівна нейропередача в даних синапсах відбувається завдяки пресинаптичному вивільненню ГАМК і взаємодії його з постсинаптичними ГАМКА-рецепторами. За допомогою аналізу коефіцієнта варіації та дослідженню коефіцієн-та парної стимуляції з’ясовано, що короткотривала пластичність при парній стиму-ляції була обумовлена тільки пресинаптичними механізмами. Вперше був проведе-ний детальний аналіз квантових показників ГАМК-ергічної синаптичної передачі одночасно для депресії і полегшення при парній стимуляції. Із застосуванням біно-міальної статистики визначена достовірна різниця в квантових показниках вивіль-нення ГАМК при збільшенні та зменшенні ефективності синаптичної передачі. Де-тально описаний частотний діапазон регуляції короткотривалих пластичних власти-востей депресії та полегшення в ГАМК-ергічних синапсах гіпокампа. Встановлено, що відновлення після депресії та полегшення нейропередачі має відповідно експо-ненційну та дзвіноподібну форму. Вперше визначено, що кальційзалежні зміни ефективності синаптичної передачі модулюються виключно P/Q- та N-типами висо-копорогових кальцієвих каналів, а кальцієва АТФаза ендоплазматичного ретикулу-ма не задіяна у регуляції короткотривалої пластичності ГАМК-ергічної синаптичної передачі
Зміни функціювання нейронної мережі поверхневих пластин спинного мозку при хронічному болю різного ґенезу
(2018) Кротов Володимир Вадимович; Войтенко Нана Володимирівна, доктор біологічних наук, професор
Дисертація присвячена дослідженню змін функціювання нейронної мережі поверхневих пластин дорсального рогу (ПП ДР) спинного мозку при хронічному болю, викликаному хронічним периферичним запаленням або травмою спинного мозку. Було продемонстровано клітинну специфічність зміни синаптичної активності в нейронах ПП ДР. Детальний аналіз амплітудних та частотних характеристик спонтанних збуджуючих та гальмівних постисинаптичних струмів показав, що як периферичне запалення, так і травма спинного мозку, призводили до зміщення балансу мережевого збудження-гальмування у бік збудження адаптивних нейронів (які є переважно збуджуючими) та у бік гальмування тонічних (переважно гальмівних) нейронів. Також було досліджено можливі механізми, які опосередковують вищеназвані зміни. Аналіз кінетики мініатюрних АМРА-рецептор-опосередкованих подій виявив, що значне посилення збудження в адаптивних нейронах відбувається за рахунок додаткового вбудовування кальційнепроникних АМРА-рецепторів у синапсах між інтернейронами ПП ДР. Водночас, інтратекальне введення інгібіторів кальційпроникних AMPA-рецепторів та їх ферменту-модулятору протеїнкінази С значно зменшувало прояви больового синдрому, викликаного периферичним запаленням. Цей факт свідчить на користь гіперзбудливості нейронної мережі ПП ДР за рахунок вбудовування кальційпроникних АМРА-рецепторів, яке, ймовірно, відбувається в синапсах між первинними аферентами та інтернейронами спинного мозку. Таким чином в роботі була продемонстрована не лише клітинна, але й синаптична специфічність змін функціювання нейронної мережі ПП ДР, які виникають при хронічному болю
Сезонні відмінності реакції кісткової тканини на екзогенний мелатонін та нормобаричну гіпоксію саногенного рівня
(2018) Жернокльов Уляна Олександрівна; Літовка Ірина Георгіївна, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
У дисертаційній роботі, відповідно до поставленої мети досліджено механізми ремоделювання кісткової тканини в залежності від пори року та артеріального тиску тварин. Використання як екзо-, так і ендогенних коригуючих впливів надає можливість стимуляції процесів фізіологічного ремоделювання кісткової тканини. Показано, що введення екзогенного мелатоніну щурам лінії Вістар в осінній період супроводжується одночасним підвищенням активності як резорбції, так і формуванням нових елементів кісткової тканини. У весняний період за тих самих умов експерименту спостерігали розбалансування процесів резорбції та відновлення кісткової тканини. Отримані дані дозволяють акцентувати увагу на сезонних змінах реактивності кісткової тканини та її залежності від артеріального тиску та активності щитоподібної залози. Тому, для досягнення позитивного ефекту біофізичних та/або фармакологічних чинників на ремоделювання кісткової тканини варто враховувати загальний фізіологічний стан організму (рівень артеріального тиску крові) та його чутливість до сезонних варіацій

Browse

Browsing Дисертації by Issue Date

Results Per Page

Sort Options